Часто можна почути, що комунальне підприємство — збиткове. Але чи справді проблема в неефективності, чи в системних умовах, у яких воно змушене працювати?
Спробуймо розібратися на прикладі нашого підприємства та фактах.
Тариф на теплопостачання залишається незмінним ще з 2018 року. За цей час суттєво зросли ціни на енергоносії, електроенергію, обслуговування та ремонти. Фактично підприємство змушене працювати в нових економічних реаліях за старими фінансовими умовами — і це неминуче веде до дефіциту коштів.
При цьому застосовувати економічно обґрунтовані тарифи підприємство не може. Через державний мораторій ціни для населення стримуються, навіть якщо реальна собівартість послуг давно перевищує встановлений рівень.
Як наслідок — зростають борги за енергоносії. І важливо розуміти: це не через небажання платити, а через просту арифметику — витрати більші за доходи.
Окремо варто звернути увагу на так звану різницю в тарифах — кошти, які держава мала б компенсувати підприємству. Саме тут криється ключова причина фінансового дисбалансу.
Станом на 01.01.2025 заборгованість держави з відшкодування різниці в тарифах становила 177 109,7 тис. грн. Уже на 01.01.2026 вона зросла до 247 387,7 тис. грн. Тобто плюс понад 70 млн грн лише за один рік.
Водночас заборгованість підприємства за енергоносії також збільшилась: з 204 234,3 тис. грн до 256 373,7 тис. грн (+52 млн грн).
А тепер показовий факт: борг населення за спожите тепло не лише не зріс, а навіть зменшився — з 24 316,4 тис. грн до 22 420,5 тис. грн.
Що це означає простою мовою?
Проблема не в споживачах і не в тому, що підприємство не працює. Навпаки, люди поступово розраховуються за послуги,
підприємство забезпечує теплопостачання,
але воно системно недоотримує кошти через невідшкодовану різницю в тарифах.
Саме ця невідповідність — коли витрати реальні, а доходи штучно обмежені — і формує так звану «збитковість».
Тож перш ніж робити висновки, варто дивитися глибше. У цьому випадку підприємство радше є заручником ситуації, ніж її причиною.
І головне: якщо ми хочемо змін, потрібно говорити не про «збитковість», а про необхідність справедливих тарифів і своєчасних розрахунків на рівні держави.
Економіст 1 категорії КП «Тепловик»
Лариса Михальчишина